Презентація дослідження «Слова, що вбивають. Як російська пропаганда впливає на мобілізацію та бойову мотивацію»

25 лютого 2026 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація дослідження ГО «ЛінгваЛєкса» «Слова, що вбивають: як російська пропаганда впливає на мобілізацію та бойову мотивацію». Подія об’єднала журналістів українських та міжнародних медіа, дослідників, правозахисників, і представників громадянського суспільства. Захід створено ГО «ЛінгваЛєкса» спільно з ГО Центр «Соціальна дія» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Дослідження аналізує, як пропагандистські наративи Кремля впливають на формування бойової мотивації російських військових та як віра в ці наративи корелює з підтримкою так званої «СВО» і готовністю брати участь у війні проти України. Емпірична база дослідження є унікальною: воно ґрунтується на даних, зібраних у понад 1 000 російських військовополонених, що дозволило безпосередньо простежити зв’язок між вірою у пропаганду та поведінковими установками військових.

Серед ключових висновків дослідників:

• військові, які вірять у пропаганду, у шість разів частіше сприймають війну як виправдану та легітимну; віра в російську пропаганду в 1,5 раза підвищує рівень дегуманізації українців;
• віра в пропаганду вдвічі підвищує готовність повернутися до участі в бойових діях і зменшує ймовірність добровільної здачі в полон. Середній рівень віри в пропаганду серед респондентів становив 47,61%, тоді як 76,95% певною мірою вірили щонайменше в один пропагандистський наратив.

Голова ГО «ЛінгваЛєкса» Анна Вишнякова наголосила, що результати дослідження мають значення для забезпечення відповідальності за злочини, пов’язані з пропагандою: «Якщо ми прагнемо до реального забезпечення кримінальної відповідальності за злочини, які пов’язані із пропагандою, то вони мають бути спрямовані не тільки проти «говорящих голів», а й проти архітекторів та ідеологів, тих, хто залишається поза кадром. Це має бути справа про систему, а не про окремі епізодичні висловлювання». За її словами, результати звіту формують один із елементів доказової бази щодо внеску архітекторів пропаганди у ведення агресивної війни, а також можуть бути використані під час розробки політик протидії пропаганді, програм дерадикалізації та запобігання масовій мобілізації.

Представники ГО «Центр «Соціальна дія» підкреслили, що пропаганда війни та мова ворожнечі є не лише риторикою, а важливим елементом злочину проти людяності — переслідування. Пропагандистські наративи виконують функцію формування дискримінаційного умислу, тавруючи захищені групи як «екзистенційну загрозу» та легітимізуючи системне позбавлення їхніх прав. Дані моніторингу організацій Коаліції «Україна. П’ята ранку» свідчать, що такі наративи стають маркерами, за якими російські військові обирають жертв для катувань, незаконних затримань та інших злочинів, формуючи патерн переслідування за національною, релігійною та етнічною ознаками. Повний текст дослідження доступний за за посиланням.